Якщо ви слідкуєте за моєю писаниною, то напевне знаєте, що влітку минулого року я вирішила відновити своє давнє хобі - читання. І почала читати по тисячі сторінок у місяць. Спочатку рідними мовами, а потім і італійською.
А коли не слідкуєте - перегляньте ось цей пост.
Пройшов рік, і читання мене затягнуло. Тепер я читаю занадто багато. Іноді, коли до рук потрапляє цікава книга, на усе інше часу не вистачає. Типу: і нехай весь світ зачекає...
Тож цього місяця я лишила собі лише 3 книги. І ніяких іноземних мов. Зараз я читаю останній роман Стівена Кінга 11/22/63 у чудесному українському перекладі Олександра Красюка. Ні, не так - у смачному перекладі. Дивуюся щосторінки різноманіттю нашої солов"їної мови. Найбільш запам"яталося мені слово "членкиня" - що означало член клубу жіночого роду. Гендерне питання у художній літературі розв"язане, початок покладено. Далі черга за психологинями і директорками. Я ж, зі свого боку, буду спостерігати осторонь і продовжувати вивчати італійську мову.
Постійно переконуюся в тому, що читання формує нас у рівній мірі з телебаченням і соцмережами. Проте якість цієї формації інша. На рівень вища. І як то кажуть, врешті-решт, ті, хто читають будуть управляти тими, хто дивиться телевізор.
Список прочитаного італійською за квітень травень 2014:
Потрапила до моїх рук випадково. Коротка і проста розповідь про те як усі ми любимо жити мріями і завтрашнім днем. Про те наскільки ці мрії бувають далекі від реальності. Достоєвський змусив мене згадати свої помилки і ще раз завірив, що я не одинока у своїй дурості. Федір Михайлович завжди б"є просто в ціль, викриваючи наші пороки.
Автралійський роман про вірність, про те, що треба чинити так як треба, а не так як хочеться. Він про деструктивну силу Антарктиди, про любов та про сім"ю. Чимось перекликається з попереднім твором, бо тут також проводиться грань між коханням реальним та вдаваним. Мова середнього рівня. Може навіть трішки складніше, але достатньо, щоб зрозуміти основну сюжетну лінію.
Відомий автор, відома книга, написана прямо в інтернеті. Вона стала однією з моїх улюблених. Розказує про монетарну систему світу, на чому базується упевненість Америки на міжнародній арені, про те, що наші гроші нічого не варті і що треба було зробити, щоб цього досягти. Книга відкрила мені очі. А знання воно таке - більше його від мене не забереш.
У другій половині Кіосакі пропонує механізм дій, набір кроків, що допоможуть зберегти і примножити ваші заощадження, навіть коли весь світ збанкрутує. Словниковий запас треба мати достатній, щоб читати цю книгу. Але зрештою слова повторюються і їх легко запам"ятати. Якщо вас не лякають ПІФи та інші інструменти інвестицій, а навпаки цікавлять - то почитайте не пошкодуєте.
Дуже важка книга про емоції батька, що втратив сина. Нікому не раджу, бо сама осилила тільки половину. А я не часто кидаю читання.
Книга написана успішним італійським блогером про те як зробити і розкрутити блог. Прописні істини. Для мене, особисто, - нічого нового. Але це не робить її поганою чи некорисною. Головне, що вона створена людиною, що вболіває за свою справу.
Милий роман із доволі простими словечками. Та і тема малорозкрита: життя японців у США під час Другої Світової Війни. Особисто я не знала, що у них відібрали усе і посадили у табори (щось на зразок концентраційних). Багато подробиць, що дає мені зрозуміти, що наша історія зовсім не однобока, а дивна і страшна водночас. Книга має дві сюжетні лінії - 12 річний китайський хлопчик, що носить відзнаку про те, що він китаєць, щоб його не прийняли за японця; друга - життя того самого чоловіка, але уже у пенсіонному віці. Але здебільшого вона про перше кохання і про відданість. І після прочитання лишає посмішку на ваших вустах.
Читайте на здоров"я! Коли ж не любите читати - дивіться серіали і фільми італійською мовою або слухайте музику - усе згодиться.
А щоб бути в курсі всіх подій - підписуйтесь на нашу сторінку у Фейсбук, Вконтакті, Гугл+ або Твіттер. Тоді ви отримуватимете свіжі пости прямо у стрічці своїх новин.
Схожі статті:
А коли не слідкуєте - перегляньте ось цей пост.
Пройшов рік, і читання мене затягнуло. Тепер я читаю занадто багато. Іноді, коли до рук потрапляє цікава книга, на усе інше часу не вистачає. Типу: і нехай весь світ зачекає...
Тож цього місяця я лишила собі лише 3 книги. І ніяких іноземних мов. Зараз я читаю останній роман Стівена Кінга 11/22/63 у чудесному українському перекладі Олександра Красюка. Ні, не так - у смачному перекладі. Дивуюся щосторінки різноманіттю нашої солов"їної мови. Найбільш запам"яталося мені слово "членкиня" - що означало член клубу жіночого роду. Гендерне питання у художній літературі розв"язане, початок покладено. Далі черга за психологинями і директорками. Я ж, зі свого боку, буду спостерігати осторонь і продовжувати вивчати італійську мову.
Постійно переконуюся в тому, що читання формує нас у рівній мірі з телебаченням і соцмережами. Проте якість цієї формації інша. На рівень вища. І як то кажуть, врешті-решт, ті, хто читають будуть управляти тими, хто дивиться телевізор.
Список прочитаного італійською за квітень травень 2014:
Fedor Dostoevskij. Le notti bianche
Karen Viggers. Il colore del mare in tempesta
Robert Kiyosaki. La cospirazione dei ricchi
У другій половині Кіосакі пропонує механізм дій, набір кроків, що допоможуть зберегти і примножити ваші заощадження, навіть коли весь світ збанкрутує. Словниковий запас треба мати достатній, щоб читати цю книгу. Але зрештою слова повторюються і їх легко запам"ятати. Якщо вас не лякають ПІФи та інші інструменти інвестицій, а навпаки цікавлять - то почитайте не пошкодуєте.
Michel Rostein. Il figlio
Kiro. Bloggare alla grande
Jamie Ford. Il gusto proibito dello zenzero
Читайте на здоров"я! Коли ж не любите читати - дивіться серіали і фільми італійською мовою або слухайте музику - усе згодиться.
А щоб бути в курсі всіх подій - підписуйтесь на нашу сторінку у Фейсбук, Вконтакті, Гугл+ або Твіттер. Тоді ви отримуватимете свіжі пости прямо у стрічці своїх новин.
Немає коментарів:
Дописати коментар